Макроси й події СУБД Acсess. Меню користувача

1. Сутність макросу. Макрокоманди

Макрос – об'єкт СУБД Access, що містить набір простих керуючих команд для автоматичного виконання певних дій або сукупності дій, таких як, наприклад, побудови запитів, звітів, виконання математичних операцій і ін. За допомогою макросу можна імітувати вибір команди меню або переміщення миші.

Макроси використовуються для виконання наступних завдань:

1)      зв'язування й спільний запуск запитів і звітів;

2)      одночасне відкриття декількох форм і звітів;

3)      контроль уведення даних при заповненні форм;

4)      переміщення даних між таблицями;

5)      виконання дій при натисканні кнопки макрокоманди.

Побудови макросів виробляється у вікні конструювання макросів, що має вид, наведений на мал. 10.1.

Рис. 10.1.

Ім'я макросу задається на російському або англ. мові. Умова відбору - це логічне вираження Access. Залежно від того повертає воно Істину або Неправду макрос виконує ту або іншу макрокоманду.

Макрокоманда або вводиться вручну, або вибирається зі списку, що випадає, або задається способом перетаскування.

Макрокоманда часто має аргументи (властивості), у яких зберігається інформація про те, які дії й над яким об'єктом виконуються.

Деякі з макрокоманд, їхнє призначення й аргументи наведені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Запуск макросів виробляється з:

1)      вікна макросів;

2)      вікна бази даних;

3)      інших вікон бази даних;

4)      інших макросів.

В Access є присутнім можливість автоматичного запуску макросу при кожному відкритті бази даних.

Існує два способи реалізації цієї можливості:

1.      Завдання зарезервованого ім'я макросу Autoexec, знаходячи яке СУБД Access автоматично його запускає.

2.      Використання команди Параметра запуску.

Досить часто кілька макросів поєднуються в групу макросів. При цьому усередині групи макроси мають унікальні імена.

Для запуску окремого макросу із групи задається ім'я групи й через крапку ім'я макросу. Наприклад: Open Form.Visits.

2. Події

СУБД Access дає можливість автоматичного запуску макросів при виконанні користувачем певних умов. Для цього використовується техніка подій.

В Access подія розглядається як результат деякої послідовності дій користувача. Наприклад, подія може бути пов'язане з переходом від одного запису форми до іншої, із закриттям звіту й т.п.

Всі додатки Access є залежними від подій.

Події Access діляться на категорії:

–        Події вікна (форма, звіт) - відкриття, закриття, зміна розміру й т.д.

–        Подія даних - активізація, видалення, відновлення й т.д.

–        Подія фільтра - активізація, уведення, вихід і т.д.

–        Події клавіатури: натискання, відпускання клавіш і т.д.

–        Події миші - клацання, натискання кнопки й т.д.

–        Події печатки - формування, висновок на печатку й т.д.

–        Події помилки й події таймера - виконуються через певний проміжок часу або у випадку виникнення помилки.

Access розпізнає події за допомогою різних властивостей форм, елементів керування й звітів

3. Типи макросів

Макроси можна розбити на 4 основні групи

1)      Макроси форм.

2)      Макрос звітів.

3)      Макроси імпорту/експорту.

4)      Макроси гарячих клавіш.

Макроси форм зв'язуються з подіями форм. Макроси форм можуть виконуватися у відповідь на два типи подій: події форми, що відбуваються на рівні форми, і події елементів керування, які відбуваються на рівні окремих елементів керування. Події форми включають видалення записів, відкриття форми або відновлення записів. Ці події виконуються на рівні цілих форм і окремих записів, а події елементів керування на рівні окремих елементів керування, таких як поля, вимикачі, перемикачі  й командні кнопки.

Призначення макросу (або групи макросів) формі або елементу керування виробляється у вікні конструктора форм. Макрос задається на вкладці Події зазначеного елемента.

Макроси звітів пов'язані із двома типами подій: події звітів і події розділів. Перші виконуються на рівні всього звіту, а другі - на рівні окремих розділів звіту.

Приклад. Автоматичне відкриття нової форми за допомогою макросу з поточної форми.

1.      Вибрати вкладку Макроси у вікні бази даних і нажати кнопку Створити.

2.      Увести в порожньому рядку стовпця Макрокоманда команду Відкрити форму.

3.      У поле Ім'я форми в області вікна Аргументи макрокоманди ввести ім'я форми.

4.      Зберегти макрос, привласнивши йому ім'я.

5.      Для поточної форми вибрати в режим конструктора властивості форми.

6.      Вибрати вкладку Події й увести ім'я створеного макросу в поле властивості Відкриття.

7.      Зберегти форму.

Макроси форм можна розбити на 6 категорій:

–        підтвердження даних;

–        установка значень;

–        переміщення між формами й звітами;

–        фільтрація записів;

–        пошук записів;

–        роздруківка записів.

Для установки значення використовується макрокоманда Задать Значение. Наприклад, для перетворення значення запису поля у верхній регістр треба в рядку аргументу Елемент увести ім'я поля для перетворення, а рядку аргументу Вираження - функцію UCase([ім'я поля]) з ім'ям преутвореного поля.

Для фільтрації записів використовуються макрокоманди:

1)      Применить фильтр, що має два аргументи: ім'я фільтра й умова відбору

2)      Показать все записи, скасовує умови фільтрації.

Для пошуку записів використовуються макрокоманди:

1)      К элементу управления, для неї вказується елемент керування.

2)      Найти запись, для неї вказуються аргументи: зразок пошуку, збіг, область пошуку й ін.

Для імпортування й експортування даних використовуються макрокоманди:

1)      Преобразоватьбазу данных.

2)      Преобразовать электроннуютаблицу.

3)      Преобразовать текст.

Їх зручно використовувати для передачі даних, наприклад, з Access в Excel і навпаки.

Створений макрос можна зв'язати з комбінацією клавіш. Всі комбінації клавіш зберігаються в стандартної, створюваної Access групі макросів AutoKeys.

Ім'я макросу задається за допомогою спеціального синтаксису.