1. Поняття звіту, типи звітів
2. Створення та редагування звіту
3. Групування та обчислювання в звітах

1. Поняття звіту, типи звітів
   

Звіт – це засіб для організації виводу даних на друк. Джерелами даних для звіту служать таблиці, запити чи інструкції SQL.
Найбільше розповсюдженими категоріями звітів є:
Одностовпчикові (одностолбцовые) – в одному стовпці полів перелічуються значення кожного стовпця в кожному записі таблиці чи запиту. Застосовуються рідко.
Стрічкові звіти – у заголовку стовпця розміщується поле таблиці чи запиту, кожний запис записується окремим рядком.
Багатостовпчикові (многостолбцовые) – створюються з одностовпчикових звітів.
Звіти з групуванням даних – дозволяють обчислювати підсумкові значення для груп.
Поштові наклейки – один з типів багатостовпчикового звіту.
Вільні звіти  – такі звіти складаються з підлеглих звітів. Підлеглий звіт створюється на основі незалежних джерел даних.
Звіт дає можливість включати в себе ділову графіку, малюнки, вміст полів МЕМО та ін.

2.  Створення та редагування звіту

Створення звіту може виконуватися з допомогою автозвіту,
майстра, конструктора, майстра діаграм і майстра поштових наклейок. 
Звіт створюється на основі таблиці чи звіту, яка вказується на початку створення в якості джерела даних. Найпростіший метод створення – майстер звітів.
Кнопка Отчеты – создание форми с помощью мастера 
– вибираємо таблиці або запити 
– – переносимо поля із допустимих в вибрані 
– задаємо групування даних
- Визначаэмо поле для групування та функцію за допомогою кнопки «Итоги» при необхідності сортування
вид отчета – визначаємо стиль
 Після створення звіту, його можна відредагувати в режимі конструктора.
Створення звіту передбачає виконання наступних етапів:
1) Визначення макета звіту.
2) Збір даних.
3) Створення конструкції звіту з допомогою конструктора.
4) Друк і перегляд.
При створенні звіту при допомозі майстра на одному з кроків вказують як дані повинні бути представлені у звіті:
- ступеневий – ступеневе розміщення даних різних рівнів;
- блок – розташування даних блоком;
- структура 1 і структура 2 – ступеневе розташування рівнів з перепокриттям;
- по лівому краю 1 та по лівому краю 2 – вирівнювання даних всіх рівнів по лівому краю.
Після створення звіту, його можна відредагувати в режимі конструктора.
На якому розміщається наступні розділи:
1) Заголовок звіту – розміщається тільки на початку звіту перед верхнім колонтитулом.
2) Верхній колонтитул – розміщується у верхній частині кожної сторінки, містить як правило заголовки стовпців.
3) Заголовок групи – розміщається перед обробкою першого запису групи і складається з імені групи.
4) Область даних – елементи цієї області повторюються для кожного вибраного запису з таблиці чи запиту.
5) Примітка групи – розміщається після обробки останнього запису групи; використовується для вказання числа записів або суми значень по окремим полям. 
6) Нижній колонтитул – розташовується в нижній частині кожної сторінки, містить, як правило, номера сторінок, поточну дату і т.ін.
7) Примітка звіту – друкується в кінці звіту після обробки всіх записів. Містить, як правило, результати обчислень над усіма записами.
При редагуванні звіту в режимі конструктора, можливо виконати наступне:
- змінити розмір областей звіту (висоту);
- вмонтувати в звіт елементи управління;
- зв’язати елемент управління з полем таблиці;
- створити елементи управління, що обраховуються;
- розмістити елементи звіту на передньому або задньому плані;
- вирівняти елементи управління;
- підігнати розміри елементів управління;
- встановити розміри між елементами управління;

3.  Групування та обчислювання в звітах

У більшості звітів дані варто розбивати на групи і підгрупи,  сортувати.та обчислити за допомогою функцій:
Суми, СРЗНАЧ, МИН, МАКС.
У звіті можна створювати до 10 рівнів групування записів. Якщо дані групуються по декільком полях чи виразах, то формується декілька рівнів угруповання. По першому полю чи виразу створюється перший і самий пріоритетний рівень групування, по другому – другий і так далі.